Filtr życia

Filtr życia
Adam Karaś ukończył pierwszą wersję fotoratury Filtr życia w 1944 roku. Praca przedstawia filozofię fotografa, która opiera się na wierze w nieustanną wędrówkę materii. Człowiek, jak wszystko inne, składa się z pojedynczych atomów, które przed i po śmierci tworzą różne skupiska.

Фільтр життя
Адам Карась завершив першу версію фоторатури «Фільтр життя» у 1944 році. Робота зображує філософію фотографа, який спирається на віру в невпинний кругообіг матерії. Людина, як і все інше, складається з окремих атомів, які до і після смерті зосереджуються в різні сукупності.

„Filtr życia przedstawia czas, który gra na skrzypcach. Tu jest cały świat. Tu wiosna. Tu młodość. Są bohaterzy i tchórze, głupota, filozofy, wynalazcy, wszystko idzie do filtra. Filtr to jest cmentarz. Tu pani widzi kości, rozkład biologiczny. I z powrotem głowa idzie do góry, ale przez co? Przez rośliny, ślimaki. Nie jako człowiek. Bo materia nie ginie. W moim pojęciu śmierć nie istnieje. Ja jestem tylko wędrówką materii. Ja teraz jestem człowiekiem. Ten skład chemiczny materii jest człowiek. Ale czem ja był sto lat temu, a czem ja będę za dwadzieścia lat. Będę żył! Tylko w postaci innej.”
Źródło: audycja radiowa „Czarno na Białym”, Anna Balicka, 1986

«“Фільтр життя” показує час, який грає на скрипці. Тут цілий світ. Тут весна. Тут молодість. Є герої й боягузи, глупота, філософи, винахідники, усе йде до фільтру. Фільтр – це цвинтар. Тут ви бачите кістки, біологічний розклад. І знову голова йде вгору, але через що? Через рослини, слимаків. Не як людина. Бо матерія не гине. У моєму розумінні смерть не існує. Я — це лише подорож матерії. Тепер я людина. Цей хімічний склад матерії є людиною. Але чим я був сто років тому, а чим я буду через двадцять років. Я житиму! Тільки в іншій формі».
Джерело: радіопередача «Чорним по білому», Анна Баліцька, 1986

Filtr życia — animacja
Anna Skoczeń, Szymon Wołek
animacja do fotoratury Filtr życia
2024

Фільтр життя — анімація
Анна Скочень, Шимон Волек
анімація до фоторатури «Фільтр життя»
2024